Що буде із IT-сферою після перемоги?

Коли 24 лютого 2022 року Росія без попередження та оголошення війни вторглася на територію України, багато хто побоювався гіршого. Що країна не вистоє, економіка впаде і всім нам доведеться шукати кращого життя десь у чужих країнах. Але минув час, і стало очевидним, що російська армія на відміну від української зовсім не підготовлена, вітчизняна економіка сильніша, ніж багато хто думав, і життя загалом триває. Та й перемога не за горами.

Але як зараз почуваються айтішники? Наскільки потрібні їхні послуги? Чи знизилися їхні доходи? Чи є, в принципі, у українського IT-сектору майбутнє? Саме на ці запитання ми хочемо відповісти сьогодні. Спойлер: все краще, ніж ви думаєте!

Що відбувається у IT-сфері зараз?

На сьогоднішній день IT — одна з найбільш працездатних сфер діяльності в Україні, що приносять гарний прибуток. Незважаючи на бойові дії та складну економічну ситуацію загалом, айтішники — одні з небагатьох у країні, хто впевнено стоїть на ногах, продовжує працювати та заробляти.

На підтвердження своїх слів можемо повідомити новину, опубліковану на сайті Закарпатської обласної військової адміністрації. Тут створено національний IT-кластер — справжній національний хаб для українського бізнесу та айтішників. У ньому створюються комфортні та безпечні умови для роботи айтішників, але найголовніше – національний IT-кластер бронює їх від призову на військову службу. Тобто це легальний спосіб продовжити працювати і заробляти, підтримувати свої сім'ї та економіку України, але при цьому не брати до рук зброю. Усі розуміють, що далеко не кожен готовий іти на передову. Як і те, що від доброго високооплачуваного айтішника буде значно більше користі для української економіки, ніж для армії.

До речі, за словами голови Закарпатської ОВ Віктора Микити, понад 35 000 IT-фахівців переїхали на Закарпаття з початку війни 24 лютого 2022 року. І хоча зараз темпи внутрішньої міграції в країні знизилися, айтішники все ще прибувають на Західну Україну.

Чи потрібна мобілізація айтішників?

Це дуже неоднозначне питання. І ми в жодному разі не хочемо нав'язувати вам будь-яку думку. З одного боку, айтішники — такі ж громадяни України, як і решта, і на них поширюються ті самі норми закону. З іншого боку, саме IT-фахівці після війни стануть тими, хто зможе активно залучати в Україну іноземний капітал і цим відновлювати економіку.

Ще кілька років тому соціологи з компанії DOU провели опитування понад 4 000 айтішників, щоб дізнатися про їхню думку, чи потрібна мобілізація в Україні в принципі. Більшість опитаних сказали, що потрібна. Але водночас визнали, що вона потребує кращої організації.

Щодо мобілізації саме IT-фахівців, результати опитування помітно відрізняються:

Загалом близько 66% опитаних виступили за мобілізацію айтішників та не бачать причин робити з них винятків.

Сьогодні на тлі війни проти Росії це питання розглядається інакше. В Україні запроваджено військовий стан і прямо зараз точаться хвилі мобілізації. На момент написання цієї статті цивільних осіб без військового досвіду та тих, хто не відслужив в армії, не мобілізують. Але водночас деякі айтішники, які проходили строкову службу або служили за контрактом, вже мобілізовані.

Є дуже невелика ймовірність, що в Україні розпочнеться загальна мобілізація силами громадського резерву. Але тут важливо розуміти, що вас ніхто не буде відправлятиме на передову без попереднього навчання та підготовки. Найімовірнішим завданням стане тилове забезпечення без прямої участі у бойових діях.

ТОП-труднощів айтішників

У багатьох IT-фахівців, які працюють на внутрішній український ринок або на країни СНД, роботи поменшало. Клієнти в такий нестабільний час вважають за краще економити бюджет і по можливості не розпорошувати його. Багато хто взагалі припинив співпрацю.

Проте низку труднощів зазнають і ті айтішники, хто працює на західний ринок:

1. Призов до ЗСУ. Як ми й сказали вище, деяких ІТ-фахівців, які служили в армії, вже призвали до Збройних Сил України. Вочевидь, що їх основна робота стала на паузу.
2. Погіршення ментального здоров'я. Війна — це сильний психологічний удар. Навіть для людини, яка не бере у ній безпосередньої участі. У перші дні вторгнення Росії працездатність багатьох знизилася до 10-15%. Деякі взагалі не могли взятися за роботу.
3. Неекологічний хантінг. Компанії надають своїх співробітників на субпідряд, а клієнти намагаються переманювати їх до себе, щоб зекономити і заробити більше.

Незважаючи на зазначені та деякі інші проблеми, загалом ситуація з українським IT залишається контрольованою та навіть непоганою. Ринок живе, фахівці працюють та заробляють, підтримують економіку та залучають в Україну іноземний капітал.

На які ринки вийшли айтішники України?

2021 року в Україні налічувалося понад 200 тисяч ФОП-ів у сфері IT. Цього ж року ми посіли 11-е місце у ТОП-50 країн із найкращими програмістами. А згідно з версією нідерландської компанії з розробки програмного забезпечення та технологічного консалтингу Daxx Україна зайняла перше місце серед країн Східної Європи за привабливістю для IT-аутсорсингу.

Зараз, якщо відкинути реалії війни, навіть працюючи на внутрішній ринок, український айтішнік-джуніор на старті кар'єри отримує 300-1200 доларів на місяць. Middle – близько 2000 доларів. Senior – від 2000-3000 тисяч доларів та вище. Західні ринки пропонують ще привабливіші зарплати, а компанії при цьому охоче наймають айтішників віддалено. Багато фахівців працюють на Швецію, Британію, Норвегію, США та інші економічно розвинені країни. Східний ринок куди менш привабливий зі зрозумілих причин — роботи там менші, а зарплати відчутно нижчі.

Загалом добрі знання у своїй галузі, а також знання хоча б англійської мови відкривають для сучасного українського айтішника чудові перспективи. А коли війна закінчиться, ці перспективи стануть ще кращими.

Як справи з освітою?

Представники української влади чудово розуміють, що IT-ринок України потрібно розвивати та підтримувати. Ще 21 лютого 2022 року міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що він із колегами активно працює над реформою IT-освіти. Цього року заплановано запустити спеціальну програму для українців, які бажають увійти до ІТ. Державний фонд сплатить їм 50% вартості навчання.

Зрозуміло, зараз важко сказати, чи буде реалізована ця реформа у 2022 році. Заява була зроблена за 2 дні до початку війни, і зараз усі плани порушено. Але сподіваємось, що все вийде.

З іншого боку, охочим освоїти діджитал-професію не обов'язково чекати на запуск державних програм та ініціатив. Багато українських IT-школ та академій на тлі війни зробили свої курси безкоштовними для співвітчизників або як мінімум знизили ціну.

Wezom Академія теж не залишається осторонь. Ми розробили оновлені курси для українців за трьома напрямками:

• SMM
• SEO
• Копірайтінг

Від стандартних курсів Wezom Академії вони відрізняються декількома особливостями:

1. Тривалість - 2 тижні
2. Вартість - 1 500 грн
3. Формат навчання — лише онлайн

Дані курси — це максимально інформативна та актуальна вичавка знань та навичок, які ви отримаєте за мінімальний термін. Цього достатньо, щоб почати працювати та заробляти відразу після завершення навчання. Спочатку ми розробляли їх як допомогу для українців, які виїхали за кордон, проте вони підійдуть і для тих, хто залишився в Україні, але втратив роботу.

Що чекає на українське IT після перемоги

У кого-кого, а в українського IT після війни точно все буде добре. По-перше, компанії почнуть повертатися до роботи і їм терміново знадобляться послуги айтішників. По-друге, в Україну, мабуть, почнуть заходити нові іноземні фірми. Їм вигідніше шукати фахівців тут, ніж залучати зі своїх країн. І по-третє, ті компанії, які раніше працювали з айтішниками з Росії та Білорусі, навряд чи захочуть відновлювати робочі відносини із представниками країн агресорів. Тож у вітчизняних айтішників у будь-якому разі додасться роботи.

Найімовірніше, працювати належить насамперед із малим та середнім бізнесом, який у повоєнний час розвиватиметься особливо стрімко. На нього і варто орієнтуватися насамперед.

Можемо впевнено стверджувати, що без роботи українські айтішники точно не залишаться. Вона буде як усередині країни, так і за кордоном. Певно, навіть більше, ніж раніше.